Екологічний паспорт

дошкільного закладу № 9 "Червона шапочка"

 

Характеристака території дошкільного закладу.

Загальні відомості

   Рік будівництва – 1953 рік.
   Загальна площа земельної ділянки – 7490 кв. м
   Загальна площа зелених насаджень-3751.5 кв.м., з них під деревами-1081 кв.м., під кущами-154 кв.м., під квітниками-488 кв.м., під багаторічними рослинами-115 кв.м.
 
     Загальна площа ігрових та спортивних майданчиків – 2826.5 кв.м.  На спортивному майданчику є  лабіринти, драбинки, бігові доріжки, яма для стрибків, колода для вправ з рівноваги, доріжки для профілактики плоскостопості тощо.
 Газони займають 2028.5 кв.м. території, на асфальтовані доріжки та ґрунтові майданчики приходиться 839.5 кв.м.

 

   Територія дошкільного закладу рівна, будівля знаходиться в центрі.

Рослинний світ

 

   На території дошкільного закладу є різні рослини: дерева, кущі, трав’янисті рослини, -  що дає вихователям можливість проводити різнопланові заняття з ознайомлення дітей з природою. Тіні від дерев достатньо, що в літній період дає можливість проводити цільові прогулянки. Всі дерева  в належному стані.

 

  На території дошкільного закладу ростуть 14 листяних та хвойних дерев: черемха, каштан, береза, клен, липа, тополь, сосна, ялина.

  Фруктовий сад- це 23 дерева, серед яких є сливи, вишні, горіх, абрикоси, алича, яблуні, груші, шовковиця

    На території дошкільного закладу ростуть 57 кущів: бузок, жасмін, калина, бірючина; багаторічні рослини в кількості 56 шт., з них: півонії-13 шт, хризантеми-7 шт., рози-36 шт.

Тваринний світ 
   На території дошкільного закладу зустрічаються: ворони, галки, горобці, синиці, дятли, снігурі, різні види комах (метеликів та жуків, в тому числі жужелиці, мухи, комарі, сонечка, оси, джмелі, мурахи, бджоли, павуки) перелік мешканців неповний, тваринний світ потребує додаткових досліджень.

Ігрові майданчики

   На території дошкільного закладу переважають природні ґрунти. Добрива не використовуються, але привозиться пісок, є ділянки насипних ґрунтів.
    Ігровий майданчик дітей молодшої групи "Веселий півник" покрит природним, трав’яним грунтом.
   Дерева: вишня, горіх, каштан, тополя.
   Кущі: бузок, бірючина, смородина. В окремих місцях майданчика бірючина є живою огорожею.
   Трава: пирій повзучий, конюшина, кульбаба, спориш. 
 

 

   Територія ігрового майданчику дітей старшої групи"Пташечка" рівна, на території є природний грунт, але є окремі ділянки з щебнем, піском, є газон та асфальтні доріжки. За походженням стан грунту складається з чернозему та піску. Грунт сирий, структурний, складається з дрібних міцних шматочків.
   Дерева: кльон, яблуня, груша, слива, терен
   Кущі: бірючина, кампсис. В окремих місцях майданчика бірючина є живою огорожею.
   Трава: деревій, метлик луговий, постушя сумка, кульбаба, клевер. 

    Територія ігрового майданчику дітей старшої групи"Веселка" рівна, характер грунта природний.

   Дерева: кльон
   Кущі: бірючина, жасмін
   Трава: спориш, тонконіг

    Територія ігрового майданчику дітей середньої групи"Золота рибка" рівна, на території  природний грунт та пісок. Окрема ділянка засипана мілким щебнем. Територія майданчика огороджена кущами бірючини, барбарису, сірені, жасміну. Навколо павільйону посаджений дикий виноград, який придає ділянціуют та затишок. Вночі ділянка освітлюється ліхтарями.

   Дерева: дикі груші, шовковиця, яблуня, каштан
На ділянці розташовані міні-газони, на яких зростають квіти-піони, ромашки, півники, традесканція, хризантеми. Ділянка вкрита газонною травою та чебрецем.
Екологічність території дошкільного закладу 
   Територія дошкільного закладу не забруднена, так як вона відокремлена від автошляху будинками, деревами і кущами. Жива огорожа пропускає пил, сніг, шум. 
    Шумовий фон помірний, з відстані 3-5 метрів вільно чути тиху розмову і, навіть, шепіт.  Територія відвідується легковими машинами і вантажівками, які привозять продукти. 
   Ділянка дошкільного закладу чисто прибрана, регулярно прибирається дуже ретельно штатним двірником.

        

Приміщення дошкільного закладу: характеристика, оформлення

 

    Будівля цегляна, етажність будівлі – 2. Загальна площа будівлі – 478.5 кв.м., приміщення для занять:     4 групові кімнати, зимовий сад, фітобар, басейн,  спортивна і  музична зали, кабінети вчителя-логопеда і психолога.

 В приміщення груп є приймальна кімната, кімната особистої гігієни, спальня, ігрова кімната з куточками сюжетних ігор, учбовою частиною. В оформленні групових приміщень і коридорів використовуються шпалери, декороване дерев’яне оформлення, штучні   квіти, дзеркала. При оформленні внутрішніх приміщень використані в основному синтетичні матеріали, шпалери, синтетичні килими.

Зимовий сад

   Найбільш розповсюджені рослини, які знаходяться в приміщенні зимового саду: хлорофітум, традесканція, фіалки, китайський розан, фікус,  герань, сансевєра, алоє, діффенбахія, драцена, каланхоє, лілія, кактуси, сінгоніум, спатіфіліум, хавортія, папороть, пальма, каучукове дерево, монстера, зігокактус, рео покривальчате, тощо.

 

 

   Мешканці живих куточків: хвилясті папужки, кенар Чік, пушисте крольча Муся, декоративний кролик Боря, корела Ася, сова-сплюшка, шиншила Максик, болотяні та червоновухі черепахи, перепел Петрик.

 

 Хвилястий папужка

Довжина тіла 17—19,8 см, крил — 9,3— 9,4 см, хвоста — 8—10 см; вага 40—45 г. Завдяки хвосту здається набагато більшим. Основне забарвлення оперіння  захисного трав'янисто-зеленого кольору. Передня частина голови і горло жовті.  На щоках по витягнутій фіолетовій плямі, які покривають одне з двох-трьох розташованих з кожного боку горла чорних плямочок.  Два щонайдовші пера хвоста чорнувато-сині, решта зеленувато-синіх з широкою жовтою облямівкою в середині. Махове пір'я першого порядку зелене, зовні жовті. Кінці опахал облямовані чорною смужкою, в середині жовті плями, які утворюють смужку в нижній частині крила. Махові другого і третього порядку коричнево-чорні з жовтим обідком.

    У більшості папуг на внутрішній стороні наддзьоб'я є вузькі рогові зубці, які на зразок напилка відточують передню частину наддзьоб'я і очищають зерна від лушпиння, а також використовуються для зриву плодів і їх розгризання. Хвіст у них довгий, ступінчастої форми. Очі темно-сині, райдужка біла. Дзьоб у пташенят — чорний, у дорослих птахів — солом'яний-жовтий, зеленуватий. Над дзьобом птахів є добре виражена восковиця. Стать птахів легко розрізняють за кольором восковиці: у дорослого самця вона яскраво-синя, у самки — безбарвна або коричнева.

 

 

            Кенар Чік- невеликий птах родини в'юркових родом з Азорських, Канарських островів та островів Мадейра. Довжина тіла кімнатної канарки становить 12-14 см. Неволя сильно змінила канарку, і її забарвлення сталоодноколірним жовтим. Домашня канарка легко живе в клітці і співає більшу частину року (окрім часу ліньки). До спорудження своїх гнізд дикі канарки приступають в березні і відкладають звичайно п'ять блідо-блакитно-зеленуватих яєць. Висиджування продовжується 13 днів.

Умови життя.

 

В клітці повинно бути кілька жердинок, канарки полюбляють перелітати з однієї жердинки на другу. Також у клітці повинно бути три годівниці: для мінеральної підкормки, зерна, та мякого корма. Обовязково  потрібна купальня, краще щоб вона була підвісною. Ці пташки люблять хлюпатися у воді.

 

Харчування.

 

Канарки їдять готові суміші. Добова норма становить 1-1,5 чайної ложки суміші (інакше буде ожиріння). В ці суміші можна додавати соняшникові насіння та подрібнену гручку.

 

Два рази на тиждень треба додавати до раціона варені яйця. Влітку бажано додавати зелені корма: листя кульбабки, салат, молодий подорожниковий колос. Також канарки люблять яблука, груші, терту моркву. Але з цими вітамінами треба бути обережним, так як шлунок птиці може негативно відреагувати на ці смаколики.

 

Воду канаркам необхідно міняти кілька раз на день.

 

Також до корма канарок треба додавати деякі неїстівні речі. В першу чергу це крупний річний пісок, необхідній птахам для травлення. Для забезпечення птахів кальцієм треба додавати молоту шкоралупу яєць або крейду.  

 

Також необхідно давати деревне вугілля, ним канарки лікуються, в разі якогось нездужання. Всі ці підкормки кладуть в окрему годівницю.    

Нові корма треба вводити поступово, щоб не було розладу травлення.

 

Декоративний кролик Боря

 

   Кролик належить до роду ссавців із сімейства зайців, проте на відміну від зайців маленькі кроленята народжуються сліпими і без шерстки.

   Кролики завжди насторожі щодо свого оточення. Зіткнувшись з потенційною загрозою, кролик може застигнути і приступити до огляду місцевості, а потім попередити своїх родичів, сильно б'ючи лапами по поверхні землі. У кроликів дуже широке поле зору, і значна його частина приділена огляду простору, яке знаходиться у них над головою. 

   Кролики дуже ніжні тварини і любий перегрів для них небезпечний. Вони комфортно себе почувають при температурі t +20 °.  

   Основний раціон-сіно, чиста вода, гілки фруктових дерев. Добавки до раціону – зелень, фрукти, овочі. 

 

Корела Ася

 

Довжина з хвостом 30—33 см, хвоста 14—16 см, вага бл. 100 г. Характерною рисою є досить високий чубчик на голові і довгий загострений хвіст. Забарвлення оперІння у самців та саМОК  різне. Самець забарвлений більш яскраво. ОперІння у нього темно-оливково-сіре, чубчик і голова жовті. Махове і рульове пір'я оксамитово-чорні, з синювато-сірим відтінком. Щоки, передня частина голови і чубчик сірчистої-жовті, на щоках є оранжево-червоні плями. Дзьоб схожий на дзьоб какаду, але значно коротше. Самки брудно-сірого кольору, нижня сторона тіла з буруватим відтінком, на щоках блідо-коричневі плями. Голова і чубчик у них блідо-сірі з жовтуватим відтінком. На внутрішніх опахалах махових і рульових пір'їн розташовані овальні плями блідо-жовтого кольору, за зовнішніми краях зовнішнього рульового пір'я є жовті смуги з нижньої сторони. У дорослих самців таких плям і смуг немає. Забарвлення молодих пташенят таке ж, як і у самок, тільки у віці 10—12 місяців забарвлення їх відповідає дорослим птахам. Через простоту розведення цих птахів у неволі було виведено багато нових забарвлень, що сильно ускладнює визначення статі.  Основною їжею є насіння трав'янистих і багатьох деревних рослин. Тривалість життя до 20—25 років.

 

 

Шиншила Максик

Слово походить з іспанської мови, правильна вимова – «чінчіла».

Розрізняють два види шиншил: мала довгохвоста або берегова шиншила і куцохвоста або велика шиншила. У цей час шиншили занесені до червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Приблизно половина всієї дикої популяції знаходиться в заповідниках, що охороняються, близько 5000 особин мешкають на приватних, незахищених територіях.

Шиншила має округлу форму голови, коротку шию. Довжина тіла становить 22-38 см, хвіст має довжину 10-17 см і покритий жорсткими остевими волосками. Самки більші за самців і можуть важити до 800 грам; вага самців зазвичай не перевищує 700 грам. Шиншили пристосовані до нічного життя: великі чорні очі з вертикальними зіницями, крупні округлі вуха (5—6 см). Скелет шиншили здатний стискатися у вертикальній площині, що дозволяє тваринам проникати у вузькі щілини в скелях. Передні кінцівки п'ятипалі, чотири хапальні пальці, один мало використовується. Задні кінцівки чотирипалі, один палець розгорнений назад. Сильні задні кінцівки удвічі довші за передні і дозволяють здійснювати високі стрибки.

Шиншили відносяться до всеїдних. Основу їх раціону складають різні трав'янисті рослини, в основному злакові, боби, також насіння, мохи, лишайники, чагарники, кора дерев, дрібні комахи.

 Шиншили в основному моногамні. Шлюбний період проходить між листопадом і травнем в північній півкулі і між травнем і листопадом в південній півкулі. Самка зазвичай приносить два посліди в рік, 1—5 (зазвичай 2—3) дитинчат в кожному. Вагітність  довгохвостої шиншили триває від 110 до 118 днів (куцохвостої — 128 днів). Шиншили народжуються добре розвиненими, з розплющеними очима. Вони повністю покриті хутром і важать до 70 грам. Лактаційний період триває 6—8 тижнів, приблизно в 2 тижні від народження шиншиллята починають пробувати дорослу їжу (спочатку сіно).Статевої зрілості  молоді особини досягають приблизно до 8 місяців, шиншили деяких рідкісних забарвлень дозрівають пізніше за однолітків стандартного або бежевого кольору. Шиншили приносять потомство 8 років, тривалість їх життя в природних умовах близько 10 років, а в домашніх умовах може складати понад 20 років.

 

Червоновухі черепахи

Молоді черепашки народжуються з довжиною панцира близько 3 см. Протягом перших 1,5 років вони здатні вирости до 7,5 см. Потім ріст сповільнюється, і черепаха росте в середньому на 1-1,25 см в рік. Дорослі самки більші за самців, мають потужніші щелепи. У неволі черепахи спарюються цілий рік. Зазвичай в кладці 6-10 яєць. Кладок кілька протягом року. Статевої зрілості досягають до 6-8 років на волі, в неволі самці до 4 років, самки до 5-6 років. Більшість кормів, пропонованих черепахам (м'ясо, мотиль, кальмар), адекватні лише за кількістю білка. Найпростіший спосіб поповнення запасів кальцію — годування черепах дрібною нежирною рибою разом з кістками. Рибок типу гуппі черепахи можуть з'їдати цілком. Можна годувати черепах шматочками розмороженої риби родини окуневих.

Живий корм — земляні черви, мотиль, трубочник, каретра — дуже гарний як кормова добавка для молодих черепах.

В якості рослинного корму годяться листовий салат, молода капуста, ставкові водорості, ряска, водна жеруха. Молодих черепах треба годувати щодня (до 2 років). Дорослих — не частіше 2-3 рази на тиждень.

 

Перепел Петрик

Це зазвичай невеликі пухкі сухопутні птахи, харчуються насінням, але інколи полюють на комах та подібних дрібних тварин. Гніздяться на землі та зазвичай здатні лише до нетривалого польоту.

Трав'янистий покрив для перепілок — надійний захист від пернатих хижаків. Вони намагаються не залишати ці місця навіть на короткий час. Життя перепілок у густому трав'янистому покриві наклало відбиток на зовнішність й звички цих птахів. Верх у перепілки жовтувато-бурий зі світлими й темними цятками, черевце — жовтувато-біле. Забарвлення перепілки явно маскувальне — помітити її на землі майже неможливо. Самець має подовжені коричневі пера на шиї і темно-бурі груди. У самок пера на шиї світліші, а груди сірі з чорними плямами.

Перепели не утворюють постійних пар, і самці спаровуються з будь-якою самкою. У цей час нерідко поміж самцями відбуваються жорстокі бійки за володіння самкою. Своє гніздо ці птахи влаштовують в невеликій ямці на землі, вистилаючи його сухими травинками, зрідка окремими пір'їнками квочки. У кладці зазвичай буває 8-20 буруватих яєць з чорно-бурими пляминками. Насиджує яйця сама самка протягом 15—17 днів після відкладання останнього яйця. Самець не бере ніякої участі ані в насиджуванні, ані у вихованні пташенят. Пташенята викльовуються з яєць густо опушені. Як тільки вони обсохнуть, виводок залишає гніздо. Пташенята дуже швидко ростуть і у віці 35—40 днів досягають розмірів дорослої птиці. 

 

 Мешканці акваріуму: гупії, скалярії мраморні, золоті рибки, гурамі, соміки золотисті, крапчасті, сомік-торакатум, окунь равлики. Акваріум з рибками знаходиться в зимовому саді. 

Оформлення фітобару

 

Призначення фітобару найрізноманітніше: проведення занять з дошкільниками, організація виставок,чаювання малят після відвідування фізкультурних занять. 

 

Оформлення групових кімнат

     Внутрішнє оформлення дошкільного закладу справляє приємне враження. В приміщеннях є необхідні умови і оснащення для екологічної освіти дітей.

Групова кімната "Веселий півник"

Види іграшок: дерев'яні, пластмасові, м'які, резинові.

Папки-пересувки: «Літо», «Осінь», «Зима», «Весна»

 

 

Демонстраційні папки: «Розповімо дітям про птахів", «Розповімо дітям про комах», «Розповімо дітям про дерева, кущі», «Пори року, ліс, гриби», «Овочі, фрукти», «Домашні тварини».

Дидактичні ігри:

«Хто де живе?

«Хто що їсть»

«Де чия мама?»

«Хто там заховався?»

«Цілий рік»

Доміно «Рослини»

Макет «Пори року»

 

Рамки-вкладиші «Домашні тварини і птахи»

Групова кімната "Золота рибка"

В ігровій кімнаті групи є шафи, столи, стільці по кількості дітей, диван. На підлозі лежать 2 килима. В ігровому куточку розміщені дерев'яні, м'які, залізні, пластмасові іграшки.

Дидактичні ігри:

«Впізнай, що в мішечку"

«Хто що їсть?»

«Де чия матуся?»

«Екологічне лото»

«Пори року»

«Зелений друг»

 «Хто де живе?»

 

Інформаційні картки на різну тематику: "У садку та на огороді", "Розповімо дітям про птахів України", "Природа Космосу", "Тварини Червоної книги", "Тварини різних широт", "Комахи", "Планета Земля", "Тварини та птахи України", "Свійськи тварини"

Групова кімната "Веселка"

Іграшки в групі:  пластмасові, деревяні, металеві, міхові.

  

Ігри з ознайомлення з природою

«Що зайве?»

«Підбери до дерева плоди та листя»

«Групи тварин»

«Дари ліса»

«Хто де живе?»

«Як нам треба всім чинити, щоб з природою дружити»

«Пори року»

«Раз, два, три до мене біжи»

«Склади квітку»

«Покажи властивості повітря»

«З якої хмаринки крапля?»

«Де чий хвіст?»

«В садку чи в городі?»

«Зелений друг»

«Відгадай про кого я скажу»

«Потяг для звіряток»

Групова кімната "Пташечка"

   Групова кімната оформлена шпалерами, дерев'яними шафами, столами та стільцями, меблеві куточки зроблені  з пресованого тирсу, на підлозі лежить синтетичний килим, наявний м'який диван.

   В груповій кімнаті є необхідні дитячі іграшки, які за якістю матеріалів поділяються на:

- м'які,

-дерев'яні: (будівельний матеріал,посуд та  інші),

-пластмасові іграшки :(ляльки, машини, посуд, конструктор),

-залізні: (машини).

 

Свята та розваги на екологічну тематику

 

     Протягом року в дошкільному закладі проходять екологічні свята і театралізовані екологічні дійства. 
      В підготовці екологічних свят беруть участь батьки.

 

Методична база

Для проведення занять з дітьми та організації методичної роботи постійно проводиться перспективне планування екологічної роботи. 

    Регулярно проводяться семінари, ділові ігри для педагогічного колективу.

   На батьківських зборах піднімаються екологічні питання; звертається увага батьків на якісне оздоровлення дітей. Батьки беруть участь  в проведенні робіт з благоустрою території дошкільного закладу, в тематичних виставках на екологічну тематику.

Вплив ДНЗ на навколишнє середовище

 

 На території дошкільного закладу працює міні-котельна. На зиму проводиться утеплення вікон і дверей в усіх приміщеннях.

 Використані хімічні речовини: дезактин використовується для дезінфекції. Зберігається в медичному кабінеті. Розчин виготовляється  медичною сестрою і передається помічникам вихователів.
  Також використовуються пральні та миючі засоби, господарче мило.
   В наявності контейнер для сміття з кришкою. Сміття вивозиться 1 раз раз на тиждень.